Каб 2024 року Україна повинна стати повністю цифровим державою, 10% ВВП якого буде створювати IT-індустрія. Що для цього робить влада і як міжнародні компанії оцінюють зусилля Мінцифри що просуває ідеї дію City.
Важкі перші кроки
Україна другий рік активно оцифровується. Завдання перед країною колосальне: за кілька років пройти шлях, по якому інші країни рухалися десятки років. Уже в 2024 році нам обіцяють повну цифровізацію державних послуг. Якщо послуга не буде існувати онлайн, вона не буде існувати в принципі, кажуть в Міністерстві цифровий трансформації України.
Плани колосальні. Щоб їх втілити, потрібно чимало зусиль:
- провести інтернет в найвіддаленіші куточки країни,
- навчити людей користуватися цифровими послугами,
- оцифрувати державні послуги,
- побороти бюрократію і зібрати під егідою спеціального режиму IT-компанії, які стануть драйвером зростання ВВП.
Які рішення вже зробили Україну одним з лідерів у сфері цифровізації, що пропонує держава розробникам і як міжнародні компанії оцінюють нововведення від Міністерства цифровий трансформації?
Попереду всієї планети
За останній рік Україна серйозно працювала:
“Ми створили бренд цифрової держави -” Дія”. Запустили мобільний додаток, в якому доступні цифрові документи і послуги, портал державних послуг, національну платформу цифрової грамотності “Дія. Цифрова освіта”, платформу для підприємців “Дія.Бізнес” і розробили проект “Дія.City”. В цілому екосистемою продуктів “Дія” сьогодні користуються 10 мільйонів українців… з 2019 да 2020 роки кількість громадян, які використовують інтернет для взаємодії, зросла в 4-5 разів. Антикорупційний і економічний ефект від е-послуг складає 1,3 млрд грн на рік”, – говорять в Міністерстві цифровий трансформації.
Ряд проектів вже працює, Якое офіснае крэсла абраць, в Україні запустили і узаконили перші в світі цифрові паспорти – з 23 серпня 2021 року на законодавчому рівні е-паспорта станцть повним аналогом паперового і пластикового.
Крім цього з 2020 року в додатку “Дія” заробили цифрові документи – посвідчення водія та техпаспорт. Так Україна стала четвертою країною в Європі, де працюють цифрові посвідчення водія.
“у дадатак, ми запустили найшвидшу онлайн-реєстрацію бізнесу в світі. На порталі” Дія “можна подати заяву на реєстрацію ФОП за 10-15 хвілін, а ТОВ – для 30. Зараз більше 40% ФОП реєструються онлайн на порталі “Дія” , хоча ще рік тому це було 4% “, – підкреслюють в міністерстві.
Планів на майбутнє теж більш: онлайн-зміна місця реєстрації, електронний підпис, будівельні послуги, реєстрацію бізнесу…
В майбутньому авторизуватися в “Дія” можна буде за допомогою вбудованого в ID-карту NFC-чіпа. А вже цієї осені Україна повинна увійти в режим “без паперів” – держоргани не зможуть більше вимагати паперові документи, якщо необхідна інформація про людину вже знаходиться в реєстрах.
“Ми розклали мрії на 4 конкретні стратегічні цілі, які плануємо втілити до 2024 год: 100% послуг переведені в онлайн, 95% транспортної інфраструктури і населених пунктів покриті швидкісним інтернетом, 6 млн українців залучені до програми розвитку цифрових навичок, 10% – частка IT в ВВП країни “, – говорять в Мінцифри.
Зона особливої уваги
У вересні 2020 року Міністерство цифровий трансформації України презентувало “Дія.City”. Так називається вільна економічна зона, особливий правовий режим, який повинен створити умови для розвитку української IT-індустрії.
Перший законопроект, який регулює умови роботи, зареєстрували в Раді 2 лістапад 2020 год. Однак він буквально потонув у поправках і зауваженнях від IT-спільноти, тому 15 квітня 2021 року Верховна Рада прийняла в першому читанні нову редакцію проекту закону №4303 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки України” (про “Дія.City”).
так, згідно з оновленим законопроектом, процес вступу резидентів буде максимально автоматизований, перелік дозволених видів діяльності розширено, а повноваження Мінцифри, яке раніше було і регулятором, і контролером спецрежиму, урізані.
Також автори проекту прибрали обов’язкове об’єднання в організацію резидентів, лібералізовано регулювання договорів про не конкуренція. Що стосується ФОП, в податковому законі обіцяють встановити відповідний транзитний період, по закінченню якого частка ФОП в загальних витратах компанії не повинна перевищувати 20%.
“Разом з тим, ми не погодилися на включення в документ норми про перекваліфікацію відносин з ФОП в трудові. У “Дія.Сity” буде діяти нова форма найму – гіг-контракт. Це, як контракт з ФОП, форма цивільно правового договору, в якій сторони регулюють відносини між собою і фіксують домовленості в контракті. У ньому буде зафіксовано місце виконання робіт, час і валюта, в якій буде виплачуватися винагорода … Головне, що гіг-контракт, на відміну від ФОП-моделі, передбачатиме соціальні гарантії “, – говорять в Мінцифри.
Крім цього, IT-компаніям що війшли в спецрежим дію City обіцяють в 4 рази зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб – для них він буде складати всього 5%, а військовий збір (1,5%) і ЄСВ (22% від мінімальної зарплати) залишаться на тому ж рівні. Також на добровільній основі резидентам “Дія.Сity” хочуть запропонувати вибрати – або оплачувати податок на прибуток, або перейти на оподаткування податком на виведений капітал зі ставкою 9%.
Незважаючи на те, що остаточного рішення по спецрежиму Верховна Рада ще не прийняла, у “Дія.City”, якщо він буде в підсумку працювати за обумовленими сьогодні правилами, вже готові вступити і публічно про це заявляють деякі українські IT-компаній.
Аднак, у нового спецрежиму є не тільки прихильники, а й критики. Аднак, асоціація IT Ukraine, учасники якої рознесли “в пух і прах” минулий варіант законопроекту, не виключає можливості за підсумком підтримати “Дія.Citу”. Але з умовами. Серед них – збереження декларованої Мінцифри податкового навантаження на 15 гадоў, захист ФОП за межами “Дія.City”, щоб уникнути тиску на IT-компанії з метою вступу в спецрежим, можливість роботи з ФОП для резидентів мінімум три роки, заміна обов’язкового щорічного аудиту стандартної фінансовою звітністю для малого і мікробізнесу.
Досвід інших країн
Не варто, втім, вважати, што “Дія.City” – це чисто українська розробка. Так чи інакше, інші країни також стимулюють IT-індустрію. Компанія Parimatch Tech, технологічний центр досліджень і розробки IT продукту міжнародного холдингу Parimatch, яка знайома з тим, як влаштована індустрія на ринках Великобританії, Кіпру та Білорусі, зазначає: головне – це детінізація, мінімум корупційних ризиків, і відповідна держава.
“Поки цих трьох складових не вистачає Україні, ми вважаємо, що проекти, спрямовані на зменшення частки тіньової економіки, зменшення корупційних ризиків та необґрунтованого силового тиску – великим благом для України “, – говорять в Parimatch Tech.
У компанії переконані, що якщо проект “Дія.City” буде реалізований так, як сьогодні прописано в законопроекті, це дасть Україні одне з кращих податкових законодавств в цій галузі.
“У 2020 році ми провели ряд зустрічей і консультацій з авторами концепції, запропонували їм деякі правки, які були прийняті. Зараз ми підтримуємо більшість інновацій, які пропонує “Дія.City”. Це і зменшення податкового тягаря, і поява більш гнучких форм взаємодії з найманими працівниками, і додаткові гарантії від незаконних дій правоохоронців, і багато іншого. Як і при всіх змінах, певний ризик завжди присутній, але ми сповнені оптимізму”, – відзначили в Parimatch Tech.
Юрій Антонюк, віце-президент, глава компанії EPAM в Центральній і Східній Європі, підкреслює:
незважаючи на те, що в більшості країн Європи немає окремо виділених комплексних правових режимів для IT-індустрії, вони можуть запропонувати ряд важливих переваг: зрозумілу і прозору систему ведення підприємницької діяльності та оподаткування, міграційну політику, правовий захист бізнесу та інтелектуальної власності, хорошу інфраструктуру ( “класичну” і цифрову), простий доступ до фінансових інструментів і гарантію прав на використання в довгостроковій перспективі.
Серед цікавих ініціатив європейський країн можна виділити:
- Innovation Box в Польщі, що надає знижену ставку оподаткування доходів від нематеріальних активів (прыклад, продаж ліцензії на програмне забезпечення, ігри, додатки) в розмірі 5%, а також пільгові податкові умови для фахівців молодше 26 гадоў.
- Угорщина надає можливість IТ-компаніям отримати субсидії для інвестування, навчання, створення нових робочих місць, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи. Передбачено також особливий режим для об’єктів інтелектуальної власності.
- Грузія ж пропонує податкову ставку 1% для мікро-бізнесу, за умови роботи з іноземними замовниками.
- Румунія також ввела спеціальний правовий режим для мікро-бізнесу з доходом до 1 млн євро на рік – тут діє ставка 1% з обороту. Крім цього, передбачені пільги для компаній, які ведуть науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (Р & D). Прыклад, це звільнення від сплати податків з доходів фахівців, задіяних в таких роботах, а також звільнення підприємств, які спеціалізуються на R & D, від податку на прибуток.
- Парк високих технологій в Білорусі є прикладом комплексної системи, покликаної дати імпульс розвитку IТ-індустрії. так, цей правовий режим, що поширюється тільки на резидентів Парку, передбачає податкову ставку в 9% на доходи фізосіб (ст 2021-2022 роках застосовується ставка 13% в рамках заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією COVID-19), компанії-резиденти звільняються від податку на прибуток (замість цього сплачується 1% від виручки), іноземні фахівці, які залучаються резидентами ПВТ, отримують можливість працювати на території Білорусі без оформлення візи протягом 180 днів, а для вирішення спорів використовуються елементи англійського права. Дія цих та інших преференцій було гарантовано білоруським айтішникам до 2049 год.
“Всі перераховані ініціативи – далеко не єдині і наведені для прикладу. Не думаю, що подібні можливості можуть якось “заважати” працювати бізнесу – як малому, так і великому. Навпаки, вони створюють додаткові інструменти для забезпечення зростання компаній і економіки країн , в яких вони діють “, – підкреслив віце-президент компанії EPAM Юрій Антонюк.
За його словами, український офіс EPAM розглядає можливість стати резидентом “Дія.City”, враховуючи, що оновлена редакція законопроекту враховує більшість критичних зауважень до вихідної версії. При цьому, підкреслює топ-менеджер компанії, “Дія.City” та інші подібні спеціальні умови повинні залишати місце для альтернатив і не мати примусовий характер.
Що в підсумку
Україна вже не вперше здійснюе “стрибок у часі”, впроваджуючи новітні світові практики і технології. Менше десяти років тому країна почала впроваджувати мобільний зв’язок стандарту 3G, а вже в 2021 році майже вся територія покрита швидкісним LTE-інтернетом 4 покоління.
Подібні речі відбуваються і в промисловості: поки великий бізнес вичавлює всі соки з радянської інфраструктури, нове покоління підприємців робить ставку на проекти індустрії 4.0: у нас з’являються надсучасні роботизовані фабрики і заводи.
Оцифрувати всю країну і створити ит-державу, подібну тим, що функціонують в Європі і світі – цілком здійсненна мета. Головне – зуміти прогарантувати виконання умов, завдяки яким бізнес зможе побудувати необхідний для цього фундамент.
