Українські АЕС всерйоз задумалися над кріптомайнінгом

Альтернативний споживач може не тільки забезпечити навантаження для АЕС, але й принесе вкрай необхідний дохід у галузь

Україна спробує отримати вигоду з проблеми надлишку атомної генерації, направивши опинилася зайвої електроенергію на Майнінг криптовалюта. Спочатку зазнала критики ініціатива Мінекоенерго і Енергоатому не тільки вже була випробувана в світі, але стала подвійно актуальною для України через закриття старих та відсутність перспектив створення нових промислових підприємств – основних споживачів ресурсу, що виробляється атомними станціями..

Від умов реалізації проекту – ким фінансуватиметься будівництво центрів обробки даних (ЦОД), необхідних для майнінгу, і за яким тарифом їм надаватиметься е/е, - багато в чому залежить його реалізованість, а також кінцева вигода здійснюють майнінг підприємців.

Планувалося до енергокризи, реалізовувалося за кордоном

Пропозиція “майнути крипту” в умовах профіциту ресурсу, що призвело до необхідності виводити в резерв енергоблоки та обмежити виробництво базової генерації на АЕС на 12%, частиною експертів було сприйнято як черговий акт дискредитації Енергоатому на користь теплової генерації, що належить олігархам.. Зокрема, народний депутат Андрій Герус висловив переконання, що підприємства Енергоатому, виробляючи найдешевшу електроенергію, не мали б проблем із її збутом, якби не адміністративна заборона.

Інша частина експертів пояснює проблеми атомної генерації давно окресленим і практично реалізованим курсом країни на деіндустріалізацію. За словами директора спеціальних програм науково-технічного центру “Психіка” Геннадія Рябцева, основна причина профіциту електричної енергії на АЕС – у зникненні великих та потребуючих постійних постачань ресурсу гарантованих споживачів, якими раніше виступали для атомних станцій промислові заводи півдня та сходу України.. Домогосподарства та населення таким споживачем для АЕС стати не можуть.

“Саме тому утворився профіцит електричної енергії. Чи не тому, що цю енергію ніхто не хоче купувати, не тому, що вона якась там ущербна, і не тому, що ДТЕК Ахметова хоче збільшити собі частку ринку”, – наголошує Рябцев.

Слідом за витоком у ЗМІ документа, в якому Мінекоенерго доручило Енергоатому розглянути перспективи майнінгу криптовалют, поспішили роз'яснити обставини як профільне відомство, так і в самому Енергоатомі. Згідно з прес-релізом національної компанії, будівництво ЦОД, хоч і є сучасним рішенням, але загалом готувалась задовго до утворення профіциту генеруючих потужностей.

“Завдяки значним обсягам споживання, а також дуже велику технологічну гнучкість – ЦОД можуть бути використані для маневрування/балансування потужностей в енергосистемі”, – значиться у прес-релізі Енергоатому.

Проектом передбачено підключення потужностей Запорізької АЕС до центрів обробки даних (ЦОД) до 1000 МВт в Енергодарі, з першою чергою в 30 МВт. Також існує можливість створення ЦОД та поблизу Рівненської АЕС, потужністю в 50 МВт з її подальшим нарощуванням до 200 МВт.

Як світовий досвід підключення дата-центрів до АЕС у держпідприємстві навели приклад канадської компанії AESO Alberta Electric System Operator, яка, як зазначалося, була схвалена як учасник ринку допоміжних послуг провінції Альберта.

Відзначимо, що не менш показовим також є приклад російського Росенергоатому та Калінінської АЕС, поблизу якої дата-центр, розроблений саме для майнінгу криптовалют, було введено в експлуатацію у січні 2020 року, з розрахунком, як і планується у вітчизняному Енергоатомі, на споживання 30 МВт.

Його будівництво обійшлося компанії в $4,8 млн. Вперше ця ініціатива була озвучена у серпні 2017 року – таким чином, на реалізацію пішло як мінімум 2,5 року. Надалі Росенергоатом планує відкрити поблизу своїх АЕС ще чотири майнінгові центри потужністю понад 240 МВт.

Причина зацікавленості у будівництві ЦОД поблизу АЕС полягає також у тому, що дата-центри потребують значних та постійних поставок ресурсу не меншою мірою, ніж енергоблоки у гарантованому навантаженні.

“Такий собі “ферму” не можна встановити поряд із сонячною електростанцією, оскільки вона не гарантує однакову потужність 24/7″, – каже Рябцев.

Що потрібно для проекту: мільйони інвестицій, вигідний тариф, громадський консенсус

Інфраструктура

Як розповів Інтертеам Олесь Слободенюк, глава компанії-розробника обладнання для майнінгу Hotmine, стандартный центр обработки данных нуждается в оборудовании стоимостью $500-750 за кВт, которое должно поддерживать необходимую температуру и влажность в помещении.

Таким чином, дата-центр на 2 МВт обходится в $1,5 млн інвестицій. Проте дата-центрам, працюючим виключно для майнінгу, потрібна менше “вибаглива” техніка, витрати на яку дорівнюватимуть $200 за кВт.

Теоретично збудувати дата-центр, - “ангар розміром з павільйон овочі-фрукти на столичному ринку”, порівняв Слободенюк, - могли б і фахівці самого Енергоатому, проте найшвидше і з найменшими витратами це можна зробити через залучення сторонньої компанії-інвестора, яка мала б не одиничний досвід участі у подібних проектах.

Втім, після завершення будівництва на майданчику необхідно буде розмістити обладнання, безпосередньо необхідне самого майнінгу – звані АСИКи, як спрощено пояснив Слободенюк, “коробочки”, які через рішення криптофункції SHA-256 , “видобувають” нові біткоїни. Купити їх та, надавши до єдиного обслуговуючого центру, яким може стати майданчик в Енергодарі, отримувати дохід, можуть також фізичні особи, рядові майнери.

У Мінекоенерго пояснили майнінг криптовалют на АЕС виконанням курсу Зеленського

“З погляду ідеології біткоїну, перевага надається децентралізованій моделі, коли 30 тисяч “коробочок” купує не один бізнесмен, а 30 тисяч осіб виділяють свої кошти, купують АСІКи, і ставлять їх до ангару”, – пояснює суть ідеї голова Hotmine Слободенюк.

Сполучною ланкою в такій моделі, так чи інакше, має виступати єдина представницька організація. Наприклад, у випадку з дата-центром Росенергоатому підприємство уклало партнерську угоду з ECOS-M, заснованої у Вірменії майнінговою компанією, яка в 2017 розпочала будівництво дата-центру при місцевій Розданській АЕС.

Хоч би хто був початковим інвестором в українські дата-майданчики, на думку Слободенюка, якщо розглядати майнінговий центр при АЕС як національний проект, місця для розміщення АСІКів повинні мати можливість викупити рядові майнери. Щоб сприяти реалізації цієї ідеї, сам Слободенюк ініціював створення української Асоціації майнерів. правда, поки що об'єднавчий майнінг-проект також знаходиться на початковій стадії реалізації.

Вигідний тариф

Вартість електроенергії, виробленої атомною генерацією, є низькою і тому приваблива для майнінгу криптовалют. Найдешевші АСІКи, в $70-90, дають дохід для власника $0,06 для 1 кВт, що за середньої ціни “атомної” електроенергії в 0,7 грн за кВт ($0,025) відбиває початкові вкладення за 8 місяців.

Найдорожче обладнання доходить у ціні до $900, проте за менше кВт-год вирішує криптофункцію (59 000 кВт/год проти 154 000 кВт-год), і генерує вже $0,15 доходу з одного кіловата.

Український тариф є конкурентним щодо міжнародних. так, Калінінська АЕС продає майнерам електроенергію по $0,04-0,05 нормально кВт-год, що, втім, вважається порівняно високою ставкою. Однак на даний момент, відзначають у самому Енергоатомі, у підприємства відсутня законодавча можливість здійснювати реалізацію електроенергії за прямим договором із ЦОД із встановленням відповідного тарифу “прямого підключення” на електроенергію. В Енергоатомі над вирішенням цієї проблеми працюють, однак, як зазначають експерти, завдання може зіткнутися з політичними перешкодами.

“В Україні планується підняти вартість пільгового тарифу електроенергії майже до двох гривень. У зв'язку з цим трохи дивно виглядатиме, якщо держава, щоб залучити інвестора, зафіксує з ним тариф по 70 копійок”, – назвало джерело майбутніх політичних ризиків Олесь Слободенюк.

Законодавче поле?

На поширену думку, запровадити додаткове регулювання на рівні законодавства потрібно і для самого майнінгу криптовалют. Олесь Слободенюк назвав таку позицію найпоширенішим міфом, так як, зазначає експерт, майнінг – лише вирішення математичного завдання, для якої немає потреби в окремому законодавчому полі.

“Вам не потрібен спеціальний закон для математики та географії, навіщо в такому разі додатково регулювати майнінг? Наприклад, я можу вирішити завдання у зошиту, вийти на вулицю і знайти на мою працю покупця. Це те саме. Все что нужно – это дать ФЛП-майнеру возможность заниматься своей деятельностью, а с получаемого дохода платить налог”, – поясняет Слободенюк.

Втім, несмотря на легальность криптовалют, в Україні досі немає стандартизації оподаткування для операцій із ними. Цю проблему все ж таки необхідно вирішити спеціальним законом, наголошував президент Блокчейн асоціації України Михайло Чобанян.

Гроші від майнінгу підуть на виведення з експлуатації енергоблоків

Джерело збуту важливе для вітчизняних АЕС не тільки для гарантованого навантаження., але й для додаткового доходу через вичерпання експлуатаційного терміну 12 з 15 енергоблоків АЕС. До 2023 році зняти з експлуатації потрібно 1 енергоблок, 2 - в 2025 році, і ще 4 -До 2030-го. Однак для виведення з експлуатації лише одного енергоблоку потрібно порядку 250 мільйонів євро, розрахував Геннадій Рябцев, виходячи з прикладу Ігналинської атомної станції в Прибалтиці..

“Там два енергоблоки, аналогічні українською, виводяться з експлуатації вже більше 10 років, і на це з бюджету Євросоюзу вже пішло 450 мільйонів євро. Ці кошти потрібно взяти десь і Україні, бюджет їх, безумовно, виділити станціям не може”, – зазначає Рябцев.

У цьому сенсі майнінговий проект, хоч і є перспективним, однак не здатний забезпечити необхідний дохід.

“При потужності лише одного реактора в 1 ГВт, 30 МВт – це просто мізер. Україні необхідно найближчим часом збудувати щонайменше 2 ГВт акумулюючих потужностей, щоб забезпечити можливість балансування системи після 2022 року”, – вказує Рябцев.

Проектом, який міг би вирішити проблему дефіциту гарантованого навантаження на українських АЕС, міг би стати енергоміст, сполучний вітчизняну енергосистему з континентальною системою Європи.

“У нас прийнято план синхронізації енергетичної системи України та системи континентальної Європи.. Він має бути реалізований протягом найближчих трьох років. І одним із елементів цієї системи може і має стати збільшення експорту української е/е до Європи. Враховуючи величезну кількість розподілених та малопотужних джерел ресурсу, особливо у Східній та Південній Європі, потреби цього ринку можуть, безумовно, задовольнити українські станції.”, – упевнений Рябцев.