«Дія.City»: чи стане Україна передовою цифровою державою

спецрежим дію City Новости

До 2024 року Україна повинна стати повністю цифровим державою, 10% ВВП якого буде створювати IT-індустрія. Що для цього робить влада і як міжнародні компанії оцінюють зусилля Мінцифри що просуває ідеї дію City.

Важкі перші кроки

Україна другий рік активно оцифровується. Завдання перед країною колосальне: за кілька років пройти шлях, по якому інші країни рухалися десятки років. Уже в 2024 році нам обіцяють повну цифровізацію державних послуг. Якщо послуга не буде існувати онлайн, вона не буде існувати в принципі, кажуть в Міністерстві цифровий трансформації України.

Плани колосальні. Щоб їх втілити, потрібно чимало зусиль:

  • провести інтернет в найвіддаленіші куточки країни,
  • навчити людей користуватися цифровими послугами,
  • оцифрувати державні послуги,
  • побороти бюрократію і зібрати під егідою спеціального режиму IT-компанії, які стануть драйвером зростання ВВП.

Які рішення вже зробили Україну одним з лідерів у сфері цифровізації, що пропонує держава розробникам і як міжнародні компанії оцінюють нововведення від Міністерства цифровий трансформації?

Попереду всієї планети

За останній рік Україна серйозно працювала:

«Ми створили бренд цифрової держави -» Дія». Запустили мобільний додаток, в якому доступні цифрові документи і послуги, портал державних послуг, національну платформу цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», платформу для підприємців «Дія.Бізнес» і розробили проект «Дія.City». В цілому екосистемою продуктів «Дія» сьогодні користуються 10 мільйонів українців… з 2019 до 2020 роки кількість громадян, які використовують інтернет для взаємодії, зросла в 4-5 разів. Антикорупційний і економічний ефект від е-послуг складає 1,3 млрд грн на рік», — говорять в Міністерстві цифровий трансформації.

Ряд проектів вже працює, так, в Україні запустили і узаконили перші в світі цифрові паспорти — з 23 серпня 2021 року на законодавчому рівні е-паспорта станцть повним аналогом паперового і пластикового.

Крім цього з 2020 року в додатку «Дія» заробили цифрові документи — посвідчення водія та техпаспорт. Так Україна стала четвертою країною в Європі, де працюють цифрові посвідчення водія.

«Крім того, ми запустили найшвидшу онлайн-реєстрацію бізнесу в світі. На порталі» Дія «можна подати заяву на реєстрацію ФОП за 10-15 хвилин, а ТОВ — за 30. Зараз більше 40% ФОП реєструються онлайн на порталі «Дія» , хоча ще рік тому це було 4% «, — підкреслюють в міністерстві.

Планів на майбутнє теж більш: онлайн-зміна місця реєстрації, електронний підпис, будівельні послуги, реєстрацію бізнесу…

В майбутньому авторизуватися в «Дія» можна буде за допомогою вбудованого в ID-карту NFC-чіпа. А вже цієї осені Україна повинна увійти в режим «без паперів» — держоргани не зможуть більше вимагати паперові документи, якщо необхідна інформація про людину вже знаходиться в реєстрах.

«Ми розклали мрії на 4 конкретні стратегічні цілі, які плануємо втілити до 2024 року: 100% послуг переведені в онлайн, 95% транспортної інфраструктури і населених пунктів покриті швидкісним інтернетом, 6 млн українців залучені до програми розвитку цифрових навичок, 10% — частка IT в ВВП країни «, — говорять в Мінцифри.

Зона особливої ​​уваги

У вересні 2020 року Міністерство цифровий трансформації України презентувало «Дія.City». Так називається вільна економічна зона, особливий правовий режим, який повинен створити умови для розвитку української IT-індустрії.

Перший законопроект, який регулює умови роботи, зареєстрували в Раді 2 листопада 2020 року. Однак він буквально потонув у поправках і зауваженнях від IT-спільноти, тому 15 квітня 2021 року Верховна Рада прийняла в першому читанні нову редакцію проекту закону №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки України» (про «Дія.City»).

Так, згідно з оновленим законопроектом, процес вступу резидентів буде максимально автоматизований, перелік дозволених видів діяльності розширено, а повноваження Мінцифри, яке раніше було і регулятором, і контролером спецрежиму, урізані.

Також автори проекту прибрали обов’язкове об’єднання в організацію резидентів, лібералізовано регулювання договорів про не конкуренція. Що стосується ФОП, в податковому законі обіцяють встановити відповідний транзитний період, по закінченню якого частка ФОП в загальних витратах компанії не повинна перевищувати 20%.

«Разом з тим, ми не погодилися на включення в документ норми про перекваліфікацію відносин з ФОП в трудові. В «Дія.Сity» буде діяти нова форма найму — гіг-контракт. Це, як контракт з ФОП, форма цивільно правового договору, в якій сторони регулюють відносини між собою і фіксують домовленості в контракті. У ньому буде зафіксовано місце виконання робіт, час і валюта, в якій буде виплачуватися винагорода … Головне, що гіг-контракт, на відміну від ФОП-моделі, передбачатиме соціальні гарантії «, — говорять в Мінцифри.

Крім цього, IT-компаніям що війшли в спецрежим дію City обіцяють в 4 рази зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб — для них він буде складати всього 5%, а військовий збір (1,5%) і ЄСВ (22% від мінімальної зарплати) залишаться на тому ж рівні. Також на добровільній основі резидентам «Дія.Сity» хочуть запропонувати вибрати — або оплачувати податок на прибуток, або перейти на оподаткування податком на виведений капітал зі ставкою 9%.

Незважаючи на те, що остаточного рішення по спецрежиму Верховна Рада ще не прийняла, в «Дія.City», якщо він буде в підсумку працювати за обумовленими сьогодні правилами, вже готові вступити і публічно про це заявляють деякі українські IT-компаній.

Однак, у нового спецрежиму є не тільки прихильники, а й критики. Втім, асоціація IT Ukraine, учасники якої рознесли «в пух і прах» минулий варіант законопроекту, не виключає можливості за підсумком підтримати «Дія.Citу». Але з умовами. Серед них — збереження декларованої Мінцифри податкового навантаження на 15 років, захист ФОП за межами «Дія.City», щоб уникнути тиску на IT-компанії з метою вступу в спецрежим, можливість роботи з ФОП для резидентів мінімум три роки, заміна обов’язкового щорічного аудиту стандартної фінансовою звітністю для малого і мікробізнесу.

Досвід інших країн

Не варто, втім, вважати, що «Дія.City» — це чисто українська розробка. Так чи інакше, інші країни також стимулюють IT-індустрію. Компанія Parimatch Tech, технологічний центр досліджень і розробки IT продукту міжнародного холдингу Parimatch, яка знайома з тим, як влаштована індустрія на ринках Великобританії, Кіпру та Білорусі, зазначає: головне — це детінізація, мінімум корупційних ризиків, і відповідна держава.

«Поки цих трьох складових не вистачає Україні, ми вважаємо, що проекти, спрямовані на зменшення частки тіньової економіки, зменшення корупційних ризиків та необґрунтованого силового тиску — великим благом для України «, — говорять в Parimatch Tech.

У компанії переконані, що якщо проект «Дія.City» буде реалізований так, як сьогодні прописано в законопроекті, це дасть Україні одне з кращих податкових законодавств в цій галузі.

«У 2020 році ми провели ряд зустрічей і консультацій з авторами концепції, запропонували їм деякі правки, які були прийняті. Зараз ми підтримуємо більшість інновацій, які пропонує «Дія.City». Це і зменшення податкового тягаря, і поява більш гнучких форм взаємодії з найманими працівниками, і додаткові гарантії від незаконних дій правоохоронців, і багато іншого. Як і при всіх змінах, певний ризик завжди присутній, але ми сповнені оптимізму», — відзначили в Parimatch Tech.

Юрій Антонюк, віце-президент, глава компанії EPAM в Центральній і Східній Європі, підкреслює:

незважаючи на те, що в більшості країн Європи немає окремо виділених комплексних правових режимів для IT-індустрії, вони можуть запропонувати ряд важливих переваг: зрозумілу і прозору систему ведення підприємницької діяльності та оподаткування, міграційну політику, правовий захист бізнесу та інтелектуальної власності, хорошу інфраструктуру ( «класичну» і цифрову), простий доступ до фінансових інструментів і гарантію прав на використання в довгостроковій перспективі.

Серед цікавих ініціатив європейський країн можна виділити:

  • Innovation Box в Польщі, що надає знижену ставку оподаткування доходів від нематеріальних активів (наприклад, продаж ліцензії на програмне забезпечення, ігри, додатки) в розмірі 5%, а також пільгові податкові умови для фахівців молодше 26 років.
  • Угорщина надає можливість IТ-компаніям отримати субсидії для інвестування, навчання, створення нових робочих місць, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи. Передбачено також особливий режим для об’єктів інтелектуальної власності.
  • Грузія ж пропонує податкову ставку 1% для мікро-бізнесу, за умови роботи з іноземними замовниками.
  • Румунія також ввела спеціальний правовий режим для мікро-бізнесу з доходом до 1 млн євро на рік — тут діє ставка 1% з обороту. Крім цього, передбачені пільги для компаній, які ведуть науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (R & D). Наприклад, це звільнення від сплати податків з доходів фахівців, задіяних в таких роботах, а також звільнення підприємств, які спеціалізуються на R & D, від податку на прибуток.
  • Парк високих технологій в Білорусі є прикладом комплексної системи, покликаної дати імпульс розвитку IТ-індустрії. Так, цей правовий режим, що поширюється тільки на резидентів Парку, передбачає податкову ставку в 9% на доходи фізосіб (у 2021-2022 роках застосовується ставка 13% в рамках заходів, спрямованих на боротьбу з пандемією COVID-19), компанії-резиденти звільняються від податку на прибуток (замість цього сплачується 1% від виручки), іноземні фахівці, які залучаються резидентами ПВТ, отримують можливість працювати на території Білорусі без оформлення візи протягом 180 днів, а для вирішення спорів використовуються елементи англійського права. Дія цих та інших преференцій було гарантовано білоруським айтішникам до 2049 року.

«Всі перераховані ініціативи — далеко не єдині і наведені для прикладу. Не думаю, що подібні можливості можуть якось «заважати» працювати бізнесу — як малому, так і великому. Навпаки, вони створюють додаткові інструменти для забезпечення зростання компаній і економіки країн , в яких вони діють «, — підкреслив віце-президент компанії EPAM Юрій Антонюк.

За його словами, український офіс EPAM розглядає можливість стати резидентом «Дія.City», враховуючи, що оновлена ​​редакція законопроекту враховує більшість критичних зауважень до вихідної версії. При цьому, підкреслює топ-менеджер компанії, «Дія.City» та інші подібні спеціальні умови повинні залишати місце для альтернатив і не мати примусовий характер.

Що в підсумку

Україна вже не вперше здійснюе «стрибок у часі», впроваджуючи новітні світові практики і технології. Менше десяти років тому країна почала впроваджувати мобільний зв’язок стандарту 3G, а вже в 2021 році майже вся територія покрита швидкісним LTE-інтернетом 4 покоління.

Подібні речі відбуваються і в промисловості: поки великий бізнес вичавлює всі соки з радянської інфраструктури, нове покоління підприємців робить ставку на проекти індустрії 4.0: у нас з’являються надсучасні роботизовані фабрики і заводи.

Оцифрувати всю країну і створити ит-державу, подібну тим, що функціонують в Європі і світі — цілком здійсненна мета. Головне — зуміти прогарантувати виконання умов, завдяки яким бізнес зможе побудувати необхідний для цього фундамент.

Оценить статью
Добавить комментарий